Амарант. Їжа богів, хліб інків. Численні цілющі властивості.
Слово амарант. Мара - це богиня смерті, а приставка «а» означає заперечення – наприклад моральний-аморальний. Амарант буквально означає - той що заперечує смерть, або вірніше дарує безсмертя. Амарант протягом 8 тисяч років був однією з основних зернових культур Південної Америки й Мексики («пшениця ацтеків», «хліб інків»), поряд з бобами й кукурудзою. Після іспанського завоювання Америки ця культура була забута. В Азії амарант й сьогодні популярний серед гірських племен Індії, Пакистану, Непалу та Китаю як зернова та овочева культура. Молоде листя амаранту схожі на шпинат. Вони використовуються як у свіжому вигляді, так і для приготування гарячих страв. У їжу використовують також і висушене листя.
Амарант використовують і як кормову культуру-багато культурних видів годяться на зерно, випас, зелену підгодівлю і силос. Зерно амаранту-цінний корм для домашньої птиці. Велика рогата худоба і свині добре поїдають зелень і силос. Силос, приготований з амаранту, має приємний яблучний запах. Крім чудових кулінарних властивостей, якими володіє амарантова олія, давно відома своїми цілющими властивостями в західному світі, вона містить цілий ряд унікальних речовин, мікроелементів і вітамінів, користь яких для організму важко переоцінити. Цілющі властивості амаранту відомі з глибокої давнини, а амарантова олія-відоме джерело сквалену.
Сквален-речовина, що здійснює перенос кисню і насичення ним тканин і органів нашого організму. Сквален який міститься в амаранті є потужним протипухлинним засобом, що перешкоджає руйнівному раковому впливу на клітину вільних радикалів. Крім того, сквален легко проникає крізь шкіру всередину організму, впливає на весь організм і є потужним імуностимулятором. Унікальний хімічний склад амаранту визначив безмежність його застосування в якості лікувального засобу.
Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Приєднуйтесь до нашої спільноти в viber. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Унікальні протипухлинні властивості сквалену і настільки великі складності його отримання змусили вчених активізувати пошуки по виявленню альтернативних джерел цієї речовини. Сучасні дослідження виявили присутність сквалену в малих дозах в оливковій олії, в олії з зародків пшениці, в рисових висівках, в дріжджах. Але в процесі тих же досліджень з'ясувалося, що найбільший вміст сквалену в олії з зерен амаранту. Виявилося, що амарантова олія містить 8-10% сквалену. Це більше в кілька разів, ніж у печінці глибоководної акули.
В ході біохімічних досліджень сквалену було виявлено безліч інших його цікавих властивостей. Так, виявилося, що сквален є похідним вітаміну А і при синтезі холестерину перетворюється в його біохімічний аналог 7-дегідрохолестерін, який при сонячному світлі стає вітаміном Д, забезпечуючи тим самим радіопротекторні властивості. Крім цього, вітамін А значно краще всмоктується, коли він розчинений в сквалене.
Читайте також:
Ягоди годжі – тібетське чудо. Надприродні цілющі властивості
Карпатський прополіс, унікальні цілющі властивості
Карпатське бджолине маточне молочко, унікальні цілющі властивості
Потім сквален виявився в сальних залозах людини і викликав цілу революцію в косметології. Адже будучи природним компонентом людської шкіри (до 12-14%), він здатний легко всмоктуватися і проникати всередину організму, прискорюючи при цьому проникнення розчинених в косметичному засобі речовин. Крім цього виявилося, що сквален в складі амарантової олії, має унікальні ранозагоювальні властивості, легко справляється з більшістю шкірних захворювань, включаючи екземи, псоріази, трофічні виразки та опіки. Якщо змастити амарантовим маслом ділянку шкіри, під яким знаходиться пухлина, дозу опромінення можна помітно збільшити без ризику отримати радіаційний опік. Вживання амарантової олії до і після радіаційної терапії помітно прискорює відновлення організму пацієнтів, оскільки потрапляючи всередину організму сквален активізує ще й регенеративні процеси тканин внутрішніх органів.
Цілющі властивості амаранту відомі з глибокої давнини. У стародавній китайській медицині амарант використовувався як засіб проти старіння. Його знали й стародавні греки, і народи Центральної Америки – інки та ацтеки. У стародавніх греків він був символом безсмертя. Дійсно, суцвіття амаранту ніколи не в'януть. Амарантовий хліб, за переказами називався хлібом ацтеків.
Назва амаранту у стародавніх майя, ацтеків і американських індіанців – кіак, бледо, хуатлі. Індійська назва амаранту-рамадану (дарований Богом). Амарант є наочним підтвердженням істини: нове – це давно забуте старе. Рослина, яка вісім тисячоліть тому годувала населення американського континенту, сьогодні постає перед нами у вигляді незнайомця. До нашого часу дійшли й факти про економічне значення амаранту для останньої імперії ацтеків, якою правив Монтесума на початку 16 століття нашої ери. Імператор отримував у вигляді податку 9 тисяч тонн амаранту. Амарант став невід'ємною частиною багатьох ритуальних акцій, в яких використовували фарбу виготовлену з нього. Очевидно це стало причиною того, що інквізиція оголосила рослину чортовим зіллям, в результаті іспанські конкістадори буквально випалювали посіви амаранту, знищували насіння, карали смертю неслухняних. В результаті чого амарант зник в Центральній Америці.
Не дивно, що Мексика, США, країни Центральної, Південної Америки та Європи стали культивувати у себе амарант на значних площах. Продовольча комісія при ООН за харчові та цілющі властивості визнала амарант культурою XXI століття.