Куди пропало озеро. Озеро Шибене в Карпатах яке зникло. Від колись мальовничого карпатського озера залишилися тільки старі фото.
Гуцули розповідали, що невдовзі після трагічної смерті Олекси Довбуша не на жарт розбушувалась природна стихія. З чорної туги за опришком тижнями небо розривали гострі блискавиці й гучні громи, землю поливали проливні дощі з градом. Земля вже не могла приймати в себе воду і почала сповзати вниз. Між оспіваними гірськими пасмами Попа Івана та Стога з східної частини гори Руський Діл між горами Грофа і Погорілець з місця зрушилися тисячі тонн каміння, ґрунту, лісу. Через лічені години на висоті 1024 м над рівнем моря на 5 км бігу потоку Шибений утворили потужну природну гать.
Чарівне й загадкове озеро Шибене, утворене в XVIII ст. У той час на Гуцульщині розбушувалась природна стихія. Кілька тижнів землю поливали проливні дощі з градом. Земля вже не могла приймати в себе воду й почала сповзати вниз. Між гірськими пасмами Піп Івана (2020 м) і Стога (1658) зі східної частини гори Руський Дім (1560 м), між горами Грофа (1763 м) і Погорілець з місця зрушили тисячі тонн каміння, ґрунту, лісу. За лічені години на висоті 1024 метри над рівнем моря на п’ятому кілометрі бігу потоку Шибений утворилась потужна природна гать. Відтоді, за висловом Гната Хоткевича, постало «прекрасне Шибене - озеро, до якого сім потоків несуть дари свої, а воно, царственно спокійне, ніколи не каламутить дерзкою хвилею дзеркальної поверхні своєї». І накрила вода озера під час стихії сім гектарів лугів і лісу.
На початку XX ст. з озера стирчали вершки столітніх смерек, які росли там перед виникненням озера. Про озеро Шибене в гуцулів існують леґенди й перекази.
| Ми будемо раді бачити вас у наших інтернет-спільнотах. Підписуйтесь на новини нашого сайту |
Ще у юнацькі роки він працював у бутині (на розробках лісосіки) неподалік Шибеного. Після роботи влітку ходив до озера, щоб наловити для лісорубів риби на вечерю.
Одного разу Петро закинув в озеро сітку. Не минуло й хвилини, як сітку швидко потягло до дна. Цимбалюк зрадів, подумавши, що впіймалась велика риба, і потяг сітку до берега. Та коли почав витягати сітку, його серце мало не зупинилося від страху. Руки тремтіли й ніяк не хотіли слухатись: у сітці Петро побачив дивну істоту, в якої був хвіст риби, а голова - з обличчям людини. «Тьфу-тьфу! Нечиста ти сило!» - вигукнув леґінь (молодим був на той час хлопцем) і щодуху побіг до колиби сповістити лісорубів про незвичайну рибу.
Через кілька хвилин на берег озера прибігли лісоруби й побачили, що на березі у сітці для ловлі риби підстрибує здоровенна риба. Коли глянули на голову риби, то всі вжахнулись. Дехто з лісорубів пустився втікати назад до колиби. А риба билась хвостом об каміння й задихалась. З її рота чулися жалісні зойки: «усь-усь-усь...» В якусь мить на жалісний крик істоти з озера в повітря почали вистрибувати такі ж самі риби-русалки - тільки набагато більших розмірів.
Побачивши таку картину, лісоруби почали молитись, а Цимбалюк, вхопивши русалку за хвіст, потяг її назад до води. Істота була завдовжки з два метри. Замість передніх плавців у неї були дві довгі кінцівки, схожі на руки людини.
Читайте також:
Храмові місця сили Карпат. Пістинь, Рогатин та Манява
Місця Сили Карпат. Карпатська енергетика
Тринадцять найпотужніших Місць Сили в горах КарпатЕкскурсії по Західній Україні. Місця сили Карпат. Легендарні скелі Довбуша
Місця сили Карпат. Писаний Камінь
Природні пам'ятки Карпат. Піп Іван Мармароський
Природні пам'ятки Карпат. Гора Говерла
Дотягнувши русалку до води, Петро випустив її з сітки. Щойно вона торкнулась води, то вдарила хвостом по воді й пірнула на дно озера. За нею зникли під водою і інші русалки. Про те, що лісоруби бачили незвичайних риб-русалок, знали багато гуцулів. Одні казали, що то лихого діти; інші казали, що то люди, які колись утопились в озері й перетворились на таких істот. Таку ж русалку спіймали рибалки у річці Тисі в Закарпатській області, про що писалось у газеті «Експрес» за жовтень 2006 року. Під час сильної повені 2008 року на Гуцульщині військові, які допомагали населенню рятуватись від стихії, знайшли на березі Білого Черемоша мертву рибу-русалку, в якої внаслідок повені була побита голова. Однак, хто досліджував пійманих русалок? Невідомо. А можливо, в природі з’явився новий клас риб або ж відродився зниклий колись? Це також є загадкою Гуцульщини.
У середині 1870-х озеро Шибене було збільшено штучною гаттю. Вона потрібна була для сплавляння лісу – дараб і сплавів. Гать мала вгорі 80 м, а внизу – 20 м. Із 12 водозбірників на Чорному Черемоші, які перестали працювати, Шибений був найбільшим. Він збирав 420 тис. кубометрів води.
Невдовзі прийшла велика повінь, стихія знищила гать, а з нею не тільки озеро, а й можливість його відновлення природнім шляхом.