Таємниці міста-фортеці Тустань, карпатська фортеця IX-XIII сторіччя.
Загадки цього карпатського міста-фортеці, розташованого на Львівщині біля с. Урич (6 км. до курорту Східниця), не дають спокою допитливим людям і сьогодні. Кажуть, що під скелями, на яких колись розміщувався дитинець стародавнього п’ятиповерхового дерев’яного городища, є підвали, де заховані скарби... Край тутешній і справді був дуже багатий, адже тут у XIV ст. розташовувалася митниця - жителі збирали плату з тих, хто проїжджав, віз сіль. Крім того, Тустань стояла на стародавньому торговельному шовковому шляху між Португалією і Китаєм. Отож «заробляла» фортеця пристойно. Назва цього пункту саме й походить від слів «Тут стань!». У всій Європі немає таких височенних дерев’яних фортець Х-ХІІІ ст., що робить Тустань унікальною архітектурною пам’яткою.
Тустань з’явилася завдяки племінній знаті білих хорватів й існувала кілька століть, доки її знищили монголо-татари в XIII ст. Центральна частина укріплень площею три гектари була розташована на скельній групі Камінь Ямненських піщаників, що перевищували 40 м заввишки. Тустань разом зі Львовом, Перемишлем, Коростинем і Теребовлею входила в ті часи до найвідоміших поселень Галичини. Постійний військовий гарнізон фортеці в Тустані, на думку дослідників, налічував близько 50 осіб, а також їхні родини. Підтверджують це два колодязі з великими запасами води — на 180 і 250 днів.
У 1972 р. в Тустані на території дитинця знайшли унікальну бронзову булаву, а потім — і бронзовий складаний хрест, у якому колись носили святі мощі. Знаходили у стародавньому городищі й чоловічі персні, бойові сокири, а на дні кам’яного колодязя для води — горщик IX ст. Але місцеві жителі впевнені — ця земля віддала не все, що зберігає. Багатства напевне заховані в горах, що слугували домівкою для давніх митників.
Читайте також:
Історія, сучасність села Урич та міста-фортеці Тустань
Замок Паланок - непереможний стародавній бастіон Карпат
Карпати. Мукачівський замок. Екскурсії по Західній Україні
Львів. Високий Замок. Візитка Львова - історія, легенди
Містичний замок Бран – родовий маєток графа Влада Цепеша (Дракула)
Замок Шернборна. Екскурсії по Західній Україні
Львів. Підгорецький Замок, привид. Історія, сучасність, легенди
Середньовічний замок Сент-Міклош. Екскурсії по Західній Україні
Львів. Жовква. Жовківський замок. Екскурсії по Західній Україні
Крім золота та інших коштовностей, вабить сюди й містична сила. В III тис. до Різдва Христового, тобто близько 5000 років тому, на тутешніх скелях було язичницьке капище. Найбільше тут залишилося стародавніх магічних знаків, що прославляли Сонце. Крім них — «танцюючі чоловічки», вовки, «ріг достатку», спіралі як знак розвитку Всесвіту... Люди кажуть, що гори мають таку потужну енергію, що живлять їхніх відвідувачів іще кілька місяців, не даючи занедужати. «Але це, якщо віриш», — додають гіди.
Тут, на Камені, посеред «солярних» містичних знаків розміщений і наш рідний тризуб!
Український герб з’явився тут невипадково. Ще на початку минулого століття в 1912 р. з нагоди об’єднання галицької та зарубіжної української молоді, яка мала намір боротися за незалежну Україну, на Камені витесали напис: «Вставайте, кайдани порвіте! Т. Шевченко, М. Шашкевич, І. Франко». Через два роки, у травні 1914 р., на скелях відбувся мітинг-фестиваль української молоді, присвячений 100-річчю від дня народження Кобзаря. Як пишуть історики, на піднятому тоді, за часів ще царської Росії, синьо-жовтому прапорі красувалися вишиті революційні слова: «І вражою злою кров’ю волю окропіте!». Це відлюдне місце почали використовувати для пропаганди української нинішньої державної символіки. У буремному 1918 р. на честь проголошення Закарпатської Української Народної Республіки на скелях вигравіювали велику лілію і на ній тризуб. У Другу світову в цих «націоналістичних» скелях переховувалися воїни УПА, облаштовуючи свої криївки.
Багато відомих людей побували тут упродовж існування Тустані. Це й Данило Галицький, і король Казимир Великий, і Леся Українка.
Влітку 1884 р. Іван Франко, який дуже любив гори, вів тут свою першу групу студентів-мандрівників із Борислава. А в 1970 р. тут знімали художній фільм «Захар Беркут» за твором І. Франка. Український Каменяр писав: «А в Уричі камінь, і ковані в нім Покої, і брами, і льохи; Чи велетнів се, чи розбійників дім, Не знає ніхто анітрохи». У прозі він писав про ці загадкові місця так: «Невеличке вбоге гірське сільце Урич (або як його називають самі селяни, Уріче) належить до тих Богом і людьми забутих куточків світу, в котрих, здається, ніколи не було і не буде якого-небудь живішого життя, движення, руху». Але насправді туристи сюди вже починають діставатися, щоб довідатися про таємниці тутешніх мальовничих і цілющих місць.