Села Східниця. Тухля. Урич. Подорожуємо у львівських Карпатах.
Східниця. Тухля. Урич. Три мальовничих і легендарних села львівських Карпат, розташованих біля і в межах Державного Національного Парку Сколівські Бескиди.
смт. Східниця (Львівська область)
Перша письмова згадка про курорт Східниця датована XIV ст. і пов'язана зі знищенням татаро-монголами поселення Золота Баня. З часом люди почали повертатися, для того щоб відбудовувати селище. Нова його назва Східниця виникла від слова «сходитися». 1872 р. в селищі розпочався промисловий видобуток нафти. 1900 р. тут уперше механічним способом було пробурено свердловину. Але найбільше визнання Східниця здобула завдяки мінеральним водам, чільне місце серед яких посідає унікальна за своїми лікувальними та відновлювальними властивостями мінеральна вода «Нафтуся». З 1976 р. Східниця офіційно була визнана Всесоюзним курортом.
Музеї курорту Східниця:
меморіальна кімната-музей першовідкривача Східницького родовища мінеральних вод О. Соцького: на території санаторію «Карпати».
Читайте також:
Місто-фортеця Tустань. Екскурсії по Західній Україні
Національний Парк Сколівські Бескиди та заповідник "Тустань"
Села Східниця. Тухля. Урич. Подорожуємо у львівських Карпатах
Курорт Східниця. Давня історія поселення
Історія,сучасність села Урич та міста – фортеці Тустань
Село Карпати. Мальовничі та популярні у туристів села Карпат
Село Лазещина. Мальовничі та популярні у туристів села Карпат
Село Косино. Мальовничі та популярні у туристів села Карпат
с. Tухля (Львівська область, Сколівський р-н)
Розташоване на річці Опір. Уперше згадується 1397 р. Переказ розповідає, що 1241 р. кількасот селян на чолі з Захаром Беркутом знищили кількатисячне військо монголо-татар. Перегородивши річку Опір, вони просто втопили вороже військо в затопленій долині. Саме тому річку назвали Опором. Ці події змалював у своїй повісті «Захар Беркут» Іван Франко, який досить часто сюди навідувався. Сьогодні про події давнини нагадує дерев'яна статуя Захара Беркута на горі Яровище (909 м).
Між селищами Гухля й Головецько знаходиться г. Маківка (933 м), де билися Українські січові стрільці (український добровольчий легіон у складі австрійської армії) з дикунами російськоімперських військ 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана. У церкві с. Тухли збереглись ікони та вмурована в стіну бронзова меморіальна плита з прізвищами стрільців, полеглих у цих боях.
с. Урич (Львівська область, Сколівський р-н)
Околиці Урича утворюють улоговину, якою протікає невелика річка Уричанка. Село стало відомим 1971 р., коли Михайло Рожко розпочав досліджувати залишки наскальної фортеці Тустань.
Тустань виникла в IX ст. як оборонно-митний пункт на шовковому торговельному шляху Португалія – Львів (Lemberg) - Китай, соляному шляху з Дрогобича до карпатських перевалів. Непреступна фортеця також була прикордонним пунктом Галицько-Волинського князівства й захищала його рубежі від орд загарбників. Визначальним є те, що монголо-татари, захопивши карпатські села та території, навіть не пробували брати Тустань. Назва карпатської фортеці походить від словосполучення «ту стань» — кожен, хто приходив сюди, мусив зупинитися, сплатити данину. Укріплення виникло на скельних комплексах Каменя, Острого Каменя та Малої Скелі. Вже в XIIІ ст. поселення («окольний град») розрослося як у долині та навколо скель, так і на теренах сучасного села. Безпосередньо на території фортеці проживали виключно її оборонці - невеликий добре вишколений чоловічий гарнізон. Коли нападав ворог, мешканці окольного граду ховалися за фортечними мурами. Тустань занепала через зміну торговельних шляхів.
Зараз тут створено Державний історико-культурний заповідник «Тустань», до складу якого входить центральна частина оборонного комплексу карпатського міста-фортеці Тустань: комплекс скель Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб та скелі, що територіально прилягають до Воронового хребта.