Цілющі властивості зеленого чаю, поради курортної медицини Карпат.
В Америці і Європі в даний час відбувається «бум» зеленого чаю, що пов'язано з його численними цілющими властивостями. У нашій країні люди ще тільки звикають до нього, тому ринок зелених чаїв поки ще досить мізерний. Насправді ж різноманітність сортів зеленого чаю набагато більше, ніж чорного.
У виробництві зеленого чаю основне завдання полягає в тому, щоб зберегти корисні біологічно активні речовини, які містяться у свіжих листках. Тому після збору їх трохи підсушують на відкритому повітрі, причому чим менше час підсушування, тим зелений чай ближче за характеристиками до білого. Коли листя стають м'якими, їх сушать розпеченим повітрям в закритій духовці або на відкритому вогні. Це утримує листя від окислення (тобто ферментації). Після другої сушки їх скручують. Залежно від способу скручування виділяють кілька видів зеленого чаю.
1. Слабо скручений, або натурально засушений, чай в якому - листя практично не піддаються скручуванню.
2. Плоский, або сплющений, чай – його листя практично не скручені, схожі на лавровий лист.
3. Сильно скручений по поперечній осі листя чай. Маркується як Gunpowder (“порох”), його листя має вигляд лусочок або кульок.
4. Сильно скручений по поздовжній осі листя чай. Його листя має форму довгих спіралеподібно закручених паличок.
Скручування чайного листя значно збільшує тривалість їх зберігання, дозволяє зберігати їх кращі якості і регулювати витяг ефірних олій і корисних речовин в процесі заварювання. Чим сильніше скручений зелений чай, тим вище його екстрактивність. Скручування чайного листя виконують, як правило, вручну, щоб вони просочилися соком і набули темно-зелений колір. Ручне скручування однієї порції зеленого чаю триває близько години.
Після скручування листя сировину досушують. Це дозволяє стабілізувати аромати, корисні речовини чаю. Колір якісного, правильно висушеного зеленого чаю повинен бути свіжим і яскравим. Заварювати зелений чай слід гарячою водою (60-90 °C) протягом 1-3 хвилин. Напій набуває колір від світло-зеленого або золотистого до більш темного і насиченого зеленого або жовто-зеленого. Хороший зелений чай має ніжний аромат, в якому переважають цитрусові й квіткові відтінки. У листі міститься багато кофеїну, тому при тривалому заварюванні чай гірчить. Зелений чай, приготований за всіма правилами, має багатий вміст вітамінів, мікроелементів і поживних речовин, наприклад рослинних білків.
Читайте також:
Фруктове літо. Поради курортної медицини Карпат
Складові здоров'я і довголіття. Поради курортної медицини Карпат
Зелений чай. Лікувальні та корисні властивості. Курортна програма дієтичного харчування
Овочі, фрукти, зелень - не просто користь, а скоріше необхідність в нашому раціоні
Вишня. Корисні й лікувальні властивості звичайних продуктів
Буряк червоний. Лікувальні та корисні властивості
Помідор. Корисні й лікувальні властивості звичайних овочів. Рецепт
Абрикос. Корисні й лікувальні властивості звичайних фруктів
Баклажан. Корисні й лікувальні властивості звичайних овочів
Батат. Корисні й лікувальні властивості звичайних овочів
Карпатський біойогурт. Лікувальні властивості звичайних продуктів
Цілющі властивості зеленого чаю.
Зелений чай рекомендують пити при серцево-судинних захворюваннях, гіпертонії, атеросклерозі, ревматизмі й гепатиті. Цей напій перешкоджає ожирінню, знижує кров'яний тиск, надає бадьорість, знімає запальні процеси. Зелений чай багатий вітаміном Р, він також сприяє кращому засвоєнню організмом вітаміну С. Настій зеленого чаю можна застосовувати в якості лікувального та профілактичного засобу старіння шкіри, оскільки він містить велику кількість вітамінів і мікроелементів. До того ж при тривалому вживанні зеленого чаю немає небезпеки розвитку дисбактеріозу. Цим він вигідно відрізняється від сульфаніламідних препаратів і антибіотиків.
У складі настою присутні алкалоїди, що дозволяє використовувати його при алкогольній інтоксикації. Зелений чай сприяє стимуляції кровотворних органів і статевих залоз.
Його можна використовувати в лікувальному комплексі проти багатьох захворювань як допоміжний засіб або з метою створення оптимального лікувального фону, на якому специфічне лікування дасть максимально ефективний результат.